Жовчнокам’яна хвороба (ЖКХ) - це захворювання гепатобіліарної системи, що зумовлене порушенням обміну холестерину та білірубіну, яке характеризується утворенням каменів у жовчному міхурі та/або жовчних протоках. ЖКХ займає провідне місце в структурі захворювань жовчного міхура та жовчних шляхів. У жінок спостерігається у 3-8 разів частіше, ніж у чоловіків. ЖКХ справедливо вважають “хворобою століття” і “хворобою благополуччя”, маючи на увазі безпосередній зв’язок її розвитку з характером харчування, малорухомим способом життя, психоемоційними навантаженнями.

До факторів ризику розвитку ЖКХ належать:

  • генетичні фактори (спадкова схильність, аномалії розвитку жовчного міхура і біліарного тракту)
  • порушення харчування

Причини появи хвороби:

  • При довготривалому голодуванні, використанні низькокалорійних дієт формуються камені. 
  • Важливим фактором розвитку холелітіазу є надлишкова маса тіла (ожиріння супроводжується підвищеним синтезом і екскрецією холестерину в жовч). 
  • Підвищення рівня естрогенів у крові є однією з причин розвитку жовчнокам’яної хвороби (вагітність, пероральні контрацептиви, прийом естрогеновмісних препаратів в період менопаузи).
  • Прийом певних лікарських препаратів, таких як окреотид чи цефтріаксон збільшує ризик холелітіазу. 
  • При цирозах печінки, вірусних гепатитах холелітіаз виявляють у 30% хворих.
  • При захворюваннях тонкої кишки (глютенова ентеропатія, хвороба Крона), оперативних втручаннях на тонкій та товстій кишках збільшується ризик каменеутворення в жовчному міхурі. 

Більшість жовчних каменів - змішані. До їх складу входить: холестерин, білірубін, жовчні килости, білки, кальцій, різні солі, мікроелементи. За переважанням компонентів розрізняють: холестеринові, чорні пігментні та коричневі пігментні камені. Вони можуть бути поодинокі або чисельні. Локалізуватися можуть в жочному міхурі, загальній жовчній протоці, загальній печінковій протоці. 

Протікати жовчнокам’яна хвороба може у декількох формах: 

  • латентна (характеризується наявністю каменів без клінічної картини); 
  • диспептична (тяжкість у животі після їди, відрижка, печія, гіркота в роті);
  • больова торпідна форма (тупі ниючі болі та відчуття важкості в правому підребір’ї, епігастрії, виникають періодично, провокуються порушеннями дієти, фізичними та емоційними навантаженнями);
  • больова нападоподібна форма (раптово виникають напади гострого болю у правому підребір’ї, частіше увечері або вночі, рецидивують з різними інтервалами; біль має ріжучий, нестерпний характер, іррадіює у праве плече, шию, під праву лопатку).

Провісником загрози та ускладнень небезпечних для життя є жовтушність шкіри та склер, яка виникає під час нападу болю. Це симптом закупорки каменями жовчних проток. 

Часто жовчна коліка (больова нападоподібна форма) супроводжується нудотою, блюванням жовчю, що не приносить полегшення, здуттям живота. 

Протікання ЖКХ може супроводжуватися розвитком холецистокардіального синдрому (біль в ділянці серця, нападоподібного характеру, типові зміни на ЕКГ, має зв’язок з прийомом їжі).

Довготривалий перебіг жовчнокам’яної хвороби часто приводить до розвитку ускладенень:

  • гострий та хронічний холецистит;
  • гострий та хронічний холангіт;
  • защемлення каменя в жовчному міхурі, міхуровій протоці, загальній жовчній протоці, загальній печінковій протоці;
  • жовтяниця (механічна, переміжна);
  • відключений жовчний міхур;
  • водянка жовчного міхура;
  • емпієма жовчного міхура;
  • перитоніт;
  • навколоміхуровий абсцес та інші.

Якщо своєчасно не надати допомогу хворому при виникненні ускладнень - це може призвести до летальних наслідків.

ЖКХ: діагностування та лікування

Для діагностики жовчнокам’яної хвороби використовують:

  • лабораторні методи (клінічний аналіз крові, біохімічні показники крові)
  • інструментальні (ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, ендоскопічне ультразвукове дослідження, ендоскопічна ретроградна панкреатохолангіографія, комп’ютерна томографія органів черевної порожнини, магнітно-резонансна холангіопакреатографія). 

На ранніх стадіях захворювання існуючі методи консервативного або оперативного лікування дають гарні результати. Ризик виникнення ускладнень і летальних наслідків в цьому випадку значно нижчий. Згідно з сучасною тактикою, основним методом лікування ЖКХ залишається хірургічний лапароскопічний (“золотий стандарт”) або відкрита холецистектомія.